Сітківка – це нервова тканина, котра сприймає світло та, перетворюючи його у нервовий імпульс, передає до головного мозку через зоровий нерв. Вона є внутрішньою оболонкою ока, котра не має нервових закінчень ( тобто, не болить) та прилягає до судинної оболонки.
Сітківка щільно кріпиться тільки у двох місцях: ділянка диску зорового нерву та зубчастої лінії (на периферії). Бувають випадки, коли сітківка на периферії потоншена та має ділянки дистрофій.
Захворювання, котрі можуть супроводжуватись утворенням дистрофій на периферії сітківка:
- міопія (короткозорість)
- гіперметропія (далекозорість)
- запальні захворювання заднього відрізку ока (хоріоретиніти)
- травми ока
- спадкові захворювання очного яблука
Також дегенерації можуть виникати і у абсолютно здорових людей.
Діагностика
- Вимірювання гостроти зору
- Огляд очного дня за допомогою щілинної лампи і (обовʼязково) з розширеною зіницею
- Оптична когерентна томографія
Дегенерації небезпечні тим, що у ділянці їх утворення можуть в подальшому розвиватись розриви сітківки з наступним відшаруванням сітківки.
Дистрофії бувають кількох видів, але не всі з них є небезпечними. Саме тому потрібно вчасно проводити офтальмологічний огляд з розширеною зіницею, щоб обстежити та у випадку виявлення дистрофій попередити їх прогресування до розриву та відшарувань сітківки..
Профілактика та попередження прогресування небезпечних видів дистрофій полягає у застосуванні лазерної коагуляції сітківки. Це метод, який утворює навколо небезпечних ділянок лазерні коагуляти, котрі попереджають подальший розвиток відшарування сітківки.
