Вікова макулодистрофія (ВМД) – хронічне прогресуюче захворювання, що вражає центральну частину (макулу) сітківки ока та призводить до поступового зниження гостроти зору.
Макула – центральна частина сітківки, в якій зосереджено найбільша кількість чутливих фоторецепторів. Саме в макулі знаходиться основний фокус променів, котрі проходить через всі оптичні середовища ока. Вона забезпечує чіткий зір, здатність читати, вільно водити авто, розрізняти дрібні предмети та кольори.
ВМД (Вікова Макулярна Дегенерація) – виникає у літніх людей, віком від 50 років та на початковому етапі розвивається безсимптомно та майже непомітно.
Чому виникає вікова макулярна дегенерація?
Існує кілька можливих причин виникнення макулодистрофії:
- спадковість – якщо у близьких родичів виявлено макулодистрофію, то ризик появи захворювання у вас зростає;
- вік – розвивається у літніх людей, віком від 50 років;
- стать – жінки більш схильні до розвитку цього захворювання;
- куріння;
- підвищений артеріальний тиск;
- зайва вага;
- неправильне харчування, вживання великої кількості жирної їжі;
- тривале та систематичне перебування на сонці без окулярів;
- прийом деяких лікарських засобів.
Симптоми вікової макулярної дегенерації (ВМД)
Декілька років ВМД може розвиватись безсимптомно та непомітно. Перші симптоми майже не відрізняються від симптомів інших небезпечних захворювань – зменшується чіткість зору,викривлення предметів, важко обрати окуляри, проблеми із зором при поганому освітленні. Розвинена форма ВМД відрізняється специфічними симптомами:
- поява непрозорих та напівпрозорих плям в центральній частині зображення;
- викривлення прямих ліній;
Тому лише під час офтальмологічного огляду можливо вчасно виявити захворювання, призначити лікування та стабілізувати розвиток ВМД.
Діагностика ВМД
В Центрі сучасної офтальмології “Світогляд” наявне все необхідне обладнання для діагностики даної патології.
Обстеження пацієнтів, у яких є ризик розвитку вікової макулодистрофії, починається із стандартного огляду – вимірювання гостроти зору, детальне дослідження структур ока за допомогою щілинної лампи (біомікроскопія), огляд очного дна з широкою зіницею за допомогою лінзи (офтальмобіомікроскопія), вимірювання очного тиску.
Ключовий етап обстеження – це оптична когерентна томографія (ОКТ), яка дозволяє отримати зображення сітківки, структуру її шарів та виявити початкові відхилення від норми.
Види макулодистрофії
Виділяють два види макулодистрофії:
- Суха форма макулодистрофії – виникає у випадку порушення обміну речовин в пігментному шарі сітківки. В результаті це призводить до скупчення та відкладення в ділянці фото рецепторного шару продуктів життєдіяльності клітин. Розвиток захворювання на початкових стадіях відбувається майже безсимптомно.
- Волога форма макулодистрофії – розвивається внаслідок проростання новоутворених судин під сітківкою та просочування рідини з них, оскільки такі судини мають значно стоншену стінку. Дуже швидко прогресує, пацієнт починає бачити темні плями в центрі зору, викривлення ліній, контурів предметів. За цієї форми ВМД людина може повністю втратити центральний зір, якщо вчасно не звернутись до офтальмолога.
Макулодистрофія найчастіше починається з сухої форми з ймовірним переходом у вологу форму.
Лікування макулодистрофії
Залежно від форми ВМД застосовують наступні методи лікування:
- Консервативна терапія – в разі сухої форма вікової макулодистрофії застосовується підтримуюча терапія. Лікар призначає прийом вітамінних комплексів та спостереження.
- Лазерне лікування – лазерна коагуляція сітківки в разі підтвердження вологої ВМД з наявністю новоутворених судин з просочуванням рідини через них.
- Хірургічне лікування – інтравітреальні їн’єкціїспеціальних препаратів в разі підтвердження вологої форми ВМД.
Суха форма ВМД не вимагає спеціальної терапії. Пацієнт має регулярно відвідувати офтальмолога та контролювати стан сітківки, дотримуватись спеціальної дієти, вживати більше овочів, яєць та риби. В деяких випадках лікар призначає вітамінні комплекси.
При вологій формі ВМД золотим стандартом лікування є проведення інтравітреальних ін’єкцій (внутрішньоочне введення anti-VEGF препаратів). Ін’єкції призначаються курсом (3 обов’язкові, так звані, завантажувальні ін’єкції), які проводяться протягом 3 місяців. З наступним динамічним спостереженням. В деяких випадках методи лікування поєднуються – наприклад, інтравітреальні ін’єкції в комплексі з лазерною коагуляцією сітківки.
Лікування ВМД спрямоване на мінімізацію шкоди захворювання та припинення процесу загибелі нервових клітин. Важливо усунути фактори, які впливають на розвиток патології. Лікування дозволяє зупинити розвиток ВМД та зберегти зір, але при цьому відновити пошкоджені нервові клітини неможливо. Ефективність лікування оцінюється не по стану зору, а по динаміці змін на очному дні.
Як знизити ризик втрати центрального зору при ВМД?
- регулярні прогулянки на свіжому повітрі, помірні фізичні навантаження;
- здорове харчування (в раціоні мають бути зелені овочі, морська риба та яйця, зменшіть кількість солодкого та мучного);
- контроль артеріального тиску;
- відмова від куріння та вживання алкоголю;
- регулярний огляд в офтальмолога.
[wp-faq-schema title=”Відповіді на найчастіші запитання” accordion=1]
